Тому він цілком очікувано надав перевагу дискусії у студії, де жоден політик не спеціалізувався з освітніх питань.

Що й казати – "гра у піддавки" опонентам Табачника вдалася на славу. Міністр сипав цифрами, ілюстрував діаграмами – іншими словами, мав абсолютно переконливий вигляд – якби ще й правдивий…

Утім, на жаль, упіймати на брехні високопосадовця студія так і не спромоглася.

І, тим не менше, – кілька принципових висновків за підсумками "дискусії" на "Інтері" за участю Табачника напрошується.

По-перше, міністр не знайшов інших аргументів, аніж маніпулятивних – він невтомно прикрашав і "підмальовував" суворі освітні реалії, а також власні кроки у даній сфері.

Спочатку охопив дитсадками 94% (!) українських дошкільників і "скасував" (на словах) обов’язковість навчання 5-річок. Потім завірив народ, що платні послуги впроваджувалися законом "Про вищу освіту" ще в 1993 році, хоча даний закон набув чинності лише в 2002 році.

Потім ледь не втричі зменшив (знову ж таки на словах) перелік платних послуг, пропонованих Міносвіти до затвердження минулого року. А на довершення – запевнив телеглядачів у тому, що держзамовлення наступного року зменшиться у порівнянні з 99 тисячами минулого року лише до 80-85 тисяч – тобто на 15-20%!!!

А як же сумнозвісний лист міністра щодо гарантованого зменшення держзамовлення на 42%? Подвійна бухгалтерія чи обмовка за Фрейдом?

По-друге, виявляється, міністр задля власного "пухнастого" іміджу здатний підставити під удар репутацію навіть колег по партії, у тому числі, керівника фракції Регіонів Олександра Єфремова і голову парламентського комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова.

Дмитро Табачник на всю країну публічно відмежувався від проекту, який підмовив колег зареєструвати у ВР від їх імені. Як виявилося, поганий проект "принадлежит авторству народных депутатов", а хороший ще ховається в надрах міністерства і досі підпільно обговорюється. Ось воно як…

По-третє, акції протесту освітян і студентів проти вбивчого для галузі проекту 7486-1 не пройшли безслідно. Як запевнив Табачник, "його" проект "не предусматривает повышения платы за учебу".

Так само, як і не містить недолугого винятково кількісного підходу до класифікації ВНЗ, який знову ж таки "належить авторству народних депутатів".

Отже, новий підхід від міністра у стилі "І я – не я, і хата – не моя", або "Есть проект закона, который в настоящее время находится в Министерстве и поэтому никто из оппонентов, как минимум, его не читал и не видел".

Пам’ятаєте старий анекдот про діда Мазая, який здав фашистам партизан (яких тут же повісили), і отримавши замість оплати по зубах, філософськи зауважив: "Да, грошей не заробив і з пацанами недобре вийшло…".

Утім, рефлексіями "кинутих" Дмитром Табачником колег переймаюся найменше. Істотно більше тішить хороша новина від міністра – він публічно визнав неприйнятність норм, що викликали шалений опір студентського та експертного середовищ.

Джерело: Українська правда