"Коли опоненти освітньої реформи не гребують адміністративним ресурсом у спробах провалити її унормування, останнє слово залишається за громадськістю. Реформа не повинна залежати від політичних уподобань або новаторських примх будь-кого з чиновників від освіти. Вона потребує унормування, тоді ми матимемо незворотні перетворення в суспільстві", - наголосила Леся Оробець.

Президент НУКМА Сергій Квіт зазначив, що тестування, як один з найдемократичніших світових методів перевірки знань, має постійно розвиватися. Тому Закон про зовнішнє незалежне тестування конче треба ухвалювати, не відкидаючи при цьому професійних дискусій про його вдосконалення. "Зовнішнє незалежне тестування - це той інструмент, що дає змогу університетам робити перетворення в освіті. Він потребує законодавчого закріплення, і всі потуги протистояти цьому - це лише політичні трюки, які нічого не дають ні самим політикам, ні українській освіті в цілому", - наголосив керівник ВНЗ.

Середня школа також схвально прийняла зовнішнє незалежне оцінювання. Майже 78 відсотків випускників і їхніх батьків визнали цю реформу як чесний шлях до здобуття вищої освіти, зауважила голова ради директорів шкіл при Кабінеті Міністрів України Олена Онаць. Тому будь-які спроби зірвати проведення наступного року зовнішнього незалежного оцінювання вона розцінює як спробу зриву освітньої реформи. Голова Ради директорів назвала позитивним той факт, що закон передбачає враховувати при вступі до вищих навчальних закладів країни середнього бала атестата. "Запровадження середнього бала атестата дасть змогу підняти планку освіти в середній школі, оскільки діти вивчатимуть не 3-5 навчальних дисциплін, які виносяться на ЗНО, а всю шкільну програму", - зазначила вона.

Інформаційна агенція "УКРІНФОРМ", 11 листопада 2009 р.