«З одного боку, відкриття реєстраційних рахунків для кожного навчального закладу потребує введення до штатних розписів шкіл посади бухгалтера або бухгалтера-касира, бо йдеться про отримання, зберігання та видачу готівки. Чи не надто дорого в умовах кризи? З іншого – директор школи всупереч Бюджетному кодексу так і не отримує достатніх повноважень, аби нести відповідальність як розпорядник шкільних коштів. Адже без печатки районного управління освіти та візи головного бухгалтера райвно директорське право першого підпису на платіжних документах не варте і мідного шеляга», – зауважила Оробець. За її словами, директорів шкіл найменше приваблює роль «весільних генералів» у розпорядженні шкільними рахунками за відсутності дієвих механізмів управління коштами на користь їх навчальних закладів.

«Утім, найбільшу тривогу в директорів викликає обов’язкове зарахування до шкільного кошторису благодійних внесків, грантів і дарунків на тлі згортання державних видатків на освіту. На їх думку, таке протиправне за своєю природою нововведення провокуватиме школи до виживання за рахунок батьківських благодійних коштів, а державі – дозволятиме і далі економити на шкільній освіті», – зазначила Оробець.